Zapysky Emigranta

Florida rulezzz... Записка №3 частина 2

2008-02-10T16:09:00.000-08:00

Зранку наступного дня ми купили квитки в Disney World - Magic Kingdom на один день. Їхати від готелю було недовго, і вже за 20 хвилин ми під'їхали до в'їзду в сам парк. Дуже сподобалась монорейка, яка проходила біля дороги. Я був впевнений, що нам не судилося нею скористуватися, але згодом зрозумів, що помилявся! Паркінги поділені по персонажах мультиків (в нас був "Гуффі"). Від паркінга до монорейки везуть в відкритих вагончиках десь з 3 хвилини, народу - хмара. Монорейка добирається до парку за 5 хвилин. Після монорейки проходиш поліцмена, який шманає твою торбу (якшо така є :)) і все... ти попадаєш в Чарівне Королівство! Найбільше враження справляє палац Сіндірелли, який фігурує в логотипі Дісней Студіос. Він модний, хоча і дуже вже глямурний.
З розчарувань були тільки дууууже довгі черги близько 1 години на атракціон. Але якість і задоволення від самих атракціонів легко перекривали негатив від черги. Перший атракціон, на який ми "підписалися" був "it's a small world". Це тебе садять в "льодку", і ти пливеш за течією з кімнати в кімнату, кожна з яких представляє окремий континент (представлений одягом, в який вдягнуті ляльки, імітацією погоди, а також музикою). Як на перший ентертеймент - не зле, але цікавіше було дітям, ніж дорослим. Після нього я почав тягнути дружину на американські гірки, де кульмінаційним моментом було падіння з висоти 5 поверхів в басейн з водою (ти звичайно сидиш в вагончику). Але, вистоявши в черзі з годину, ми зрозуміли, що це не той атракціон, а Big Thunder Mountain Railroad, суть якого можна описати так: американські гірки + імітація землетрусу. Страшно? Дуже! Особливо коли біля тебе всю дорогу несвоїм голосом пищить дружина, вчепившись в мою праву руку з такою силою, що я переживав не тільки за неї, та як не оглухнути на праве вухо, але і як вийти після тих гірок з двома руками :). Коротше, хочете адреналіну - зразу на роллеркоастер, хочете адреналін в квадраті - тягніть туди свою половинку! Доречі на Спейс роллеркоастер дружина вже не йшла. І правильно робила, бо там найвищий відсоток смертей від інфаркту - їздиш половину часу в темноті повній. Але це справді сильний аттрекшн.
Серед атракціонів, на які ше варто звернути увагу, був Будинок з привидами, пірати Карибського моря та Сім'я Шведських Робінзонів. Будинок з привидами зроблений надзвичайно цікаво і жахливо: там вас садять в кабінки, які їздять по кінатах, в яких то привиди танцюють, то вампіри на цвинтарі вилазять з трун, то вершник без голови з бабою Ягою в карти ріжеться. Класно. Пірати К.м. теж не зле, але там ляльки, а не проекції, і пливеш, а не їдеш. З робінзонами взагалі окремий прикол - це будинок на дереві, десь з 5 кімнат в 3 поверхи і системою водопостачання. Для хлопців цікаво. Хоча моя жінка весь час просила когось нас сфотографувати. Крім згаданих розваг було ще багато цікавого, але щоб все розказати - не вистачить часую. Кожного вечора в парку проводиться мега світло-звукове шоу. Ні - це ШОУ! Музика поєднана з елементами вистави і феєрверком, якого я ще в житті не бачив. Словами це не описати, і на відео не так ефектно,- треба бачити вживу. Після феєрверку - парад, який теж дуже красивий, особливо вночі! Ось так і закінчився наш перший день в парках. Далі буде...

Florida rulezzz... Записка №3 частина 1

2008-02-09T16:27:00.000-08:00

Після місяця мого перебування в США до мене прилетіла моя кохана дружина. Сталося це саме перед Новим роком і логічним постало питання про місце зустрічі цього свята. Отже, з варіантів найбільш привабливими були: 1) в горах на лижах, 2) Флоріда, Діснейворлд та Юніверсал студіос парк, 3) Нью Йорк сіті. Серед них було більшістю голосів(1 але дружини ;)) б уло вирішено валити в Фльоріду назустріч "сонячним дням" (ВВ, "Файно"). За відсутності власного авто нам люб'язно дозволив скористатися своїм автом мій вуйко. От. Значить машина в нас була, бажання теж і зарезервований готель. Виїзд запланували на 5:30 в понеділок 31 грудня. З неділі наготували їжу, питво, роздрукували карту на Google Maps і порахували бабльо. Їхати треба було спочатку біля 200 км по одній трасі, а потім близько 800 км по іншій, проїхавши через пів Пн. Кароліни, Пд. Кароліну, Джорджію і більшу частину Фльоріди (дуже жалію, що не встигли заїхати в Міамі). По дорозі робили пару зупинок на "Рест ареа"х на поїсти і пройтися. Їхати по хай вею, скажу я вам, не складно: головне - виставив круіз контрол на 80 миль за годину і їдеш; тільки коли ми проїжджали через Джексонвіль, то враження було ніби у Львові на вул. Шевченка перед ж.д. переїздом. Доїхали ми до Орландо і до готелю десь біля 18:00. Після поселення ми з дружиною завалилися спати і, за 2 хвилини до Нового року, прокинувшись та випивши по келиху шампанського і з'ївши по канапці з ікрою, завалилися спати, не спокушившись ні на басейн, ні на джакузі,- адже зранку нас чекала поїздка в Діснейворлд - Меджік Кінгдом!

"Без бамажкі ти букашка, а з бамажкой Чєлaвєк" або як я діставав документи. Записка № 2

2008-01-30T16:28:00.001-08:00

Отже я в США. Все нове і дивне. Почав працювати. З першого ж дня заглянув в офіс по роботі з іноземцями при університеті, де я власне працюю. Там мені в дуже дохідливій формі пояснили що робити і які документи треба виробляти. Віза в мене була J-1, тобто така, яку переважно видають нашим студікам.
Отже, найважливіша бамага це ССН - сошіал секюріті намбер, або твій номер (як співають black brazza з Cypres Hill: "What's your name, what's your number:?" ) в податковій системі США. Якщо немаєш ССН - тобі нічого не буде! А саме: не буде водійських прав, зарплати, соціяльних пільг. Тобто - сиди, кури бамбук! Серед діаспори ходить історія про чувака, який, незнаючи мови, приїхав сюди по грін карті і, чекаючи на ССН, спився, як каже моя жінка "нанівець". Боявся вийти на вулицю - бо не знав мови, дивитися ящик він теж не міг, бо незнав мови. В результаті спився і... вернувся домів в рідні гори. Висновок - треба знати мінімум Сенк Ю. Отже, що треба мати, щоб дістати ССН? По-суті, всі документи, які ти маєш на руках, + адресу, де ти власне живеш. ССН дають в ССН офісі, де завжди черга. Завжди! Але черга культурна: при вході стоїть робот-автомат, який видає квитки з номерком, за яким саме тебе викликають (як в фільмі TAXI). Після розгляду твоїх документів впродовж 2-3 тижнів ССН має прийти по пошті. Отже ССН в мене вже є.
Тепер залишилося дістати водійські права. Щоб дістати права треба: 1) знати правила , 2) здати тест на зір, 3) практика водіння. Все ніби як в Україні, але не все так просто... Знання правил включає в себе знання відповідей на питання: "Який допустимий відсоток алкоголю в крові", "Який відсоток смертей на дорогах спричиняють сонні водії" і т.д. Для отримання водійських прав ти мусиш довести, що ти живеш в штаті. Доказом вважаються квитанції за оренду хати або за комунальні послуги, а також страхівка на машину, на якій власне будеш здавати водіння. Для того, щоб купити страхівку, треба мати ССН. Як то кажеться: нема ручок - нема печенька ;) Як відбувається здача теоретичної частини? Все просто: сідаєш напроти оффісера, заглядаєш в спеціальний "бінокль", де бачиш 8 дорожніх знаків і букви, як в окуліста. Називаєш знаки, потім букви - дають зелене світло для здачі правил на комп'ютері. За комп'ютером над тобою ніхто не стоїть, отже, я думаю, можна мухлювати. Але це не перевірено мною ;). Коли закінчуєш з комп'ютером, тобі виділяють оффісера, який разом з тобою сідає в ТВОЮ машину, попередньо перевіривши чи світять всі лямпочки в фарах і чи працює бібікалка. Найтяжчим з всього практичного екзамену є для америкосів розворот і рух назад. Тест триває десь з 15 хвилин. Після успішної здачі тебе фотографують і друкують пластикові права; вся процедура займає десь 10-15 хвилин і коштує це все... увага... 4$, так ЧОТИРИ!!! І часу все загалом займе до 2-ох годин. Отак! Маючи страхівку і права, ти справжній американський водій! Брум-брум!!!

В наступному пості читайте про подорож в Дісней Ленд і як сильно може кричати україньська жінка на американських гірках ;).

Welcome ту Амеріка! Записка №1

2008-01-27T17:57:00.000-08:00

Нарешті доклеєна остання буква кирилиці на клавіатурі мого НР. Можна починати блог...
Отже, цей блог розповідатиме вам що таке ЮеСеЙ очима 23 літьної людини зі Львова.

Дорога в США зайняла в мене близько 30 годин. Спочатку був нічний поїзд Львів-Київ з київськими туристами, які поверталися з Праги, потім дєд на 31ій волзі, потім аеропорт Бориспіль, в якому довелось вбивати час до посадки, втикаючи рекламу по плазмі. Переліт з Києва до Нью Йорку пройшов доволі швидко, але голодно і деколи навіть холодно. Цікава особливість літаків Боїнг: перший фільм, який показують по авіаящику, дубльований англійською, іспанською та російською, а всі решта - англійською та іспанською, отже хто не спік інгліш - буенос діас мучача :). Посадка проходила в суцільному тумані і з добрячим ударом об землю, як то кажуть "по пріборам" половина пасажирів побіліла. В аеропорту Нью Йорку було веселіше: можна було роздивитися американців вживу, також плюсом був неймовірно насичений авіа рух, що мене завжди дуже впирало.

Переліт з НЮ в місто, де був мій final destination, називалося Дюрам і знаходиться в Північній Кароліні. Час, який тривав політ, я провів, переглядаючи солодкі сни. По приїзду майже зразу завалився спати.

Наступний день розпочався з екскурсії магазинами, організованої моїми родичами, в яких я власне зупинився. Вона розпочалася з маркетів, які можна охарактеризувати як "Краківський базар 100 років по тому",- рай для всіх жінок. Докладніше про магазини я постараюся написати згодом.
Найцікавішим пунктом екскурсії був BestBuy - магазин електроніки і комп"ютерів. За українськими легендами лептопи мали би бути тут мега дешеві. Це були легенди на рівні легенд про супер дороги та жирних і тупих американців. Чому це все легенди? Це все в окремих розділах. А зараз пару слів про BestBuy. Магазин посуті нічим не відрізняється від наших Бомб чи Ельдорад. Але є дві відмінності:
1) Продавці про товар не знають нічого окрім назви товару і його ціни; тобто на запитання: "Яка частота процесора в цьому лаптопі" вони зависають на хвилину, а потім кличуть ше когось на поміч, в результаті відповіді я так і не отримав.
2) Відділ Apple - як каже мій колєга - "БОМБА" - дизайнери Стіва Джобса бабло косять не просто так.

На цьому впринципі можна закінчити записку № 1. В наступних ви дізнаєтеся як я купував перше авто, отримував всі документи, а також про першу поїздку тривалістю 1444 милі.

Zapysky Emigranta

Florida rulezzz... Записка №3 *частина 2*

Florida rulezzz... Записка №3 *частина 1*

"Без бамажкі ти букашка, а з бамажкой Чєлaвєк" або як я діставав документи. Записка № 2

Welcome ту Амеріка! Записка №1

Florida rulezzz... Записка №3 частина 2

Florida rulezzz... Записка №3 частина 1