Florida rulezzz... Записка №3 *частина 2*

Зранку наступного дня ми купили квитки в Disney World - Magic Kingdom на один день. Їхати від готелю було недовго, і вже за 20 хвилин ми під'їхали до в'їзду в сам парк. Дуже сподобалась монорейка, яка проходила біля дороги. Я був впевнений, що нам не судилося нею скористуватися, але згодом зрозумів, що помилявся! Паркінги поділені по персонажах мультиків (в нас був "Гуффі"). Від паркінга до монорейки везуть в відкритих вагончиках десь з 3 хвилини, народу - хмара. Монорейка добирається до парку за 5 хвилин. Після монорейки проходиш поліцмена, який шманає твою торбу (якшо така є :)) і все... ти попадаєш в Чарівне Королівство! Найбільше враження справляє палац Сіндірелли, який фігурує в логотипі Дісней Студіос. Він модний, хоча і дуже вже глямурний.
З розчарувань були тільки дууууже довгі черги близько 1 години на атракціон. Але якість і задоволення від самих атракціонів легко перекривали негатив від черги. Перший атракціон, на який ми "підписалися" був "it's a small world". Це тебе садять в "льодку", і ти пливеш за течією з кімнати в кімнату, кожна з яких представляє окремий континент (представлений одягом, в який вдягнуті ляльки, імітацією погоди, а також музикою). Як на перший ентертеймент - не зле, але цікавіше було дітям, ніж дорослим. Після нього я почав тягнути дружину на американські гірки, де кульмінаційним моментом було падіння з висоти 5 поверхів в басейн з водою (ти звичайно сидиш в вагончику). Але, вистоявши в черзі з годину, ми зрозуміли, що це не той атракціон, а Big Thunder Mountain Railroad, суть якого можна описати так: американські гірки + імітація землетрусу. Страшно? Дуже! Особливо коли біля тебе всю дорогу несвоїм голосом пищить дружина, вчепившись в мою праву руку з такою силою, що я переживав не тільки за неї, та як не оглухнути на праве вухо, але і як вийти після тих гірок з двома руками :). Коротше, хочете адреналіну - зразу на роллеркоастер, хочете адреналін в квадраті - тягніть туди свою половинку! Доречі на Спейс роллеркоастер дружина вже не йшла. І правильно робила, бо там найвищий відсоток смертей від інфаркту - їздиш половину часу в темноті повній. Але це справді сильний аттрекшн.
Серед атракціонів, на які ше варто звернути увагу, був Будинок з привидами, пірати Карибського моря та Сім'я Шведських Робінзонів. Будинок з привидами зроблений надзвичайно цікаво і жахливо: там вас садять в кабінки, які їздять по кінатах, в яких то привиди танцюють, то вампіри на цвинтарі вилазять з трун, то вершник без голови з бабою Ягою в карти ріжеться. Класно. Пірати К.м. теж не зле, але там ляльки, а не проекції, і пливеш, а не їдеш. З робінзонами взагалі окремий прикол - це будинок на дереві, десь з 5 кімнат в 3 поверхи і системою водопостачання. Для хлопців цікаво. Хоча моя жінка весь час просила когось нас сфотографувати. Крім згаданих розваг було ще багато цікавого, але щоб все розказати - не вистачить часую. Кожного вечора в парку проводиться мега світло-звукове шоу. Ні - це ШОУ! Музика поєднана з елементами вистави і феєрверком, якого я ще в житті не бачив. Словами це не описати, і на відео не так ефектно,- треба бачити вживу. Після феєрверку - парад, який теж дуже красивий, особливо вночі! Ось так і закінчився наш перший день в парках. Далі буде...

Florida rulezzz... Записка №3 *частина 1*

Після місяця мого перебування в США до мене прилетіла моя кохана дружина. Сталося це саме перед Новим роком і логічним постало питання про місце зустрічі цього свята. Отже, з варіантів найбільш привабливими були: 1) в горах на лижах, 2) Флоріда, Діснейворлд та Юніверсал студіос парк, 3) Нью Йорк сіті. Серед них було більшістю голосів(1 але дружини ;)) б уло вирішено валити в Фльоріду назустріч "сонячним дням" (ВВ, "Файно"). За відсутності власного авто нам люб'язно дозволив скористатися своїм автом мій вуйко. От. Значить машина в нас була, бажання теж і зарезервований готель. Виїзд запланували на 5:30 в понеділок 31 грудня. З неділі наготували їжу, питво, роздрукували карту на Google Maps і порахували бабльо. Їхати треба було спочатку біля 200 км по одній трасі, а потім близько 800 км по іншій, проїхавши через пів Пн. Кароліни, Пд. Кароліну, Джорджію і більшу частину Фльоріди (дуже жалію, що не встигли заїхати в Міамі). По дорозі робили пару зупинок на "Рест ареа"х на поїсти і пройтися. Їхати по хай вею, скажу я вам, не складно: головне - виставив круіз контрол на 80 миль за годину і їдеш; тільки коли ми проїжджали через Джексонвіль, то враження було ніби у Львові на вул. Шевченка перед ж.д. переїздом. Доїхали ми до Орландо і до готелю десь біля 18:00. Після поселення ми з дружиною завалилися спати і, за 2 хвилини до Нового року, прокинувшись та випивши по келиху шампанського і з'ївши по канапці з ікрою, завалилися спати, не спокушившись ні на басейн, ні на джакузі,- адже зранку нас чекала поїздка в Діснейворлд - Меджік Кінгдом!